Гора Маківка
Автор фото: Galinka
Гора Маківка — вершина висотою 958 м у Сколівських Бескидах між селами Тухля та Головецько, де навесні 1915 року Легіон Українських січових стрільців витримав свій перший великий бій. Тут відновлено військовий меморіал і діє один із найпопулярніших у регіоні маршрутів, який можуть пройти навіть новачки.
Бронюйте житло у Тухлі неподалік гори Маківка
Чим особлива гора Маківка
Маківка розташована у Високому Бескиді, приблизно за 8 км на північ від Славського, над долиною річки Головчанка. Висота центральної вершини, за більшістю джерел, становить 958 м, а поруч височіють ще два нижчі верхи: східний і північно-західний. На схід від Маківки лежить гора Клива (близько 1070 м, у різних джерелах 1069–1072 м).
Гора стала символом воєнної звитяги українських воїнів. Під час Першої світової війни, з 29 квітня до 4 травня 1915 року, за цю панівну висоту, яку в документах називають «висотою 958», точилися запеклі бої. Легіон українських січових стрільців чисельністю близько 2,2 тис. старшин і стрільців у складі 129-ї бригади 55-ї австрійської дивізії генерала Ігнаца фон Фляйшмана обороняв перевали від російських військ генерала Альфтана. Особливо відзначилося сім сотень 1-го й 2-го куренів, якими командували сотники Григорій Коссак і Степан Горук. Хоча російські війська здобули висоту, їх наступ через карпатські перевали до Угорської рівнини було зірвано. Це був перший великий бій Легіону УСС, а пісня «Ой на горі, на Маківці» стала його символом.
Полеглих поховали на привершинній частині південного схилу. Спершу, за описами, там було 34 могили (в деяких джерелах 38). У міжвоєнний період на горі встановили хрести (за описом, у 1920-х роках це зробили члени УВО й ОУН), організовували табори «Пласту», а щорічні поминальні богослужіння в першу неділю серпня, за описом славської громади, відбувалися з 1939 року. За радянської влади стрілецькі могили знищили, а 1998–1999 років меморіальний цвинтар відбудували: на окремих могилах встановили 50 хрестів, а ще один пам'ятник присвятили тим січовикам, яких не вдалося ідентифікувати. Урочисте відкриття цвинтаря відбулося 1 серпня 1999 року. У Тухлі діє Музей Героїв Маківки.
Чому варто відвідати?
Маківка приваблює тих, хто хоче поєднати історичну пам'ять із нескладним підйомом у Бескидах. Ось кілька причин завітати сюди:
- Меморіал Легіону УСС.
- Доступний маршрут.
- Краєвиди Сколівських Бескидів.
- Кілька способів підйому — від короткої стежки з Пшонця до довшого маршруту з Тухлі чи Славська.
- На спуску з гори по дорозі розташоване джерело питної води й кілька альтанок.
Де розташована гора Маківка
Гора розташована в Сколівських Бескидах між селами Тухля та Головецько, приблизно за 8 км на північ від селища Славське Стрийського району Львівської області.
Як дістатися до гори Маківка
Автомобілем і транспортом. До Тухлі можна доїхати потягом (у селі є залізнична станція) або автомобілем: від повороту з траси на Славське до Тухлі приблизно 10 км. Від кінця Тухлі, за повідомленням місцевої адміністрації 2015 року, облаштована ґрунтова лісова дорога довжиною 4,8 км до самої Маківки, придатна навіть для автобуса (її стан варто уточнити). Є й підʼїзд до присілка Пшонець у складі Головецька.
Пішохідні маршрути:
- З Пшонця. Підйом схилом близько 2,5 км, весь маршрут Пшонець — Маківка — Головецько має довжину 6,5 км, триває 2–3 години і оцінюється як легкий.
- З Тухлі через Грабовець. Маршрут Тухля — Грабовець — Маківка — Головецько має довжину близько 13 км, набір висоти 520 м, триває 5–6 годин і теж оцінюється як легкий. Туроператор описує коротшу версію: 5 км в один бік від повороту на Грабовець до монумента, перепад висот 250 м.
- Зі Славська через Кливу. Офіційний маршрут славської громади Славсько — гора Клива — гора Маківка має довжину 17,1 км і перепад висот 634 м, рівень складності середній.
Коли найкраще побачити гору Маківка
Найкомфортніше підніматися влітку й ранньою осінню, коли стежка суха. Особливо багатолюдно тут у першу неділю серпня, коли біля меморіалу проводять поминальні богослужіння. Навесні, у дні пам'яті боїв (кінець квітня), на горі теж відбуваються заходи, тож актуальні дати краще уточнити заздалегідь.
Легенди про гору Маківка
Окремих народних легенд про гору в доступних джерелах не знайшла: її історія пов'язана насамперед із реальним боєм 1915 року. Серед спогадів стрільців збереглася жива пісня «Ой на горі, на Маківці», яку співають і сьогодні.
Цікаві місця поруч із горою Маківка
Продовжити мандрівку Тухлею та Славськом варто, відвідавши:
- Гора Путище (Захар Беркут) — вершина над Тухлею зі статуєю легендарного ватажка; тухольську мандрівку часто починають із неї, а потім переходять на Маківку.
- Гора Лопата — вершина над Тухлею й Сколе з хрестом пам'яті бійців УПА.
- Гора Тростян — популярна вершина зі Славського.
- Гора Погар — гора над Славськом із піхідними маршрутами.
- Гора Ільза — Відьмина гора над Славськом із легендою про вовчицю.
- Музей Героїв Маківки й Церква Святого Миколая в Тухлі — місця, які зручно поєднати з підйомом.
Поширені запитання про гору Маківка
Яка висота гори Маківка?
958 м (центральна вершина); поруч є ще два нижчі верхи.
Що сталося на Маківці 1915 року?
З 29 квітня до 4 травня 1915 року тут відбувся перший великий бій Легіону українських січових стрільців проти російських військ; російський наступ через перевали було зірвано.
Що збереглося на горі?
Відбудований 1998–1999 років меморіальний цвинтар на південному схилі: 50 хрестів на окремих могилах і пам'ятник невпізнаним воїнам.
Скільки йти на Маківку?
Залежить від маршруту: з Пшонця близько 2–3 годин на весь маршрут, з Тухлі 5–6 годин (13 км), зі Славська 17,1 км.
Чи складний підйом?
Більшість маршрутів оцінюють як легкі, а офіційний маршрут зі Славська через Кливу як середній.
Цікаві місця поруч
Будиночки для відпочинку поруч