Вільшанське водосховище

Автор фото: Євгенія Савранська”

Вільшанське водосховище - одне з найбільш романтичних і загадкових місць Закарпаття, яке місцеві жителі та мандрівники з усієї України ніжно називають "Карпатським морем" або "Закарпатським морем".

Це рукотворне диво серед гір приваблює тисячі туристів щороку своїм смарагдовим плесом, відображенням лісистих схилів у воді та особливою атмосферою, яку важко знайти деінде в Україні.

Чим особливе Вільшанське водосховище

Вільшанське водосховище - це руслова водойма на річці Теребля, що входить до складу Теребле-Ріцької ГЕС - єдиної у світі гідроелектростанції, що стоїть одночасно на двох річках: Тереблі та Ріці. Довжина водосховища - понад 10 км, площа - 80 га, глибина - 8 м, а об'єм води сягає 24 млн м³. Гребля висотою 46 м і шириною 153 м утримує увесь цей водний масив.

Окремою родзинкою є походження вод: річка Теребля бере початок у легендарного озера Синевир, тому до Вільшанського водосховища потрапляє вода з одного з найвідоміших озер Українських Карпат. Під час паводків або рясних дощів вода починає переливатися через гребель, і та перетворюється на справжній водоспад - видовище, яке не залишає байдужим нікого.

Будівництво розпочалося 1949 року, а перший промисловий струм станція дала у 1956 р. Щоб звести греблю та водосховище, довелося переселити два карпатських села - людська та технічна ціна цього унікального об'єкта.

Чому варто відвідати?

Вільшанське водосховище - місце, де природа та індустріальна спадщина переплітаються у неповторний карпатський пейзаж. Ось головні причини, чому сюди варто їхати:

• Насичений зелений колір водної гладі в обрамленні лісових схилів - це пейзаж, який просто неможливо забути та не хочеться залишати.
• На початку квітня береги водосховища вкриваються фіолетовим килимом диких крокусів (шафрану Гейфеля), що занесений до Червоної книги України - унікальне видовище для фотографів та любителів дикої природи.
• У сезон дощів і сніготанення вода переливається через гребель, перетворюючи її на потужний природний водоспад - одне з наймасштабніших видовищ регіону.
• Теребле-Ріцька ГЕС - єдина у світі, що стоїть на двох річках; на станції діє музей, де можна дізнатися про унікальне інженерне рішення та побачити турбіни фінського виробництва, що працюють вже понад 50 років.
• Піднявшись на сусідні вершини - зокрема хребет Бовцарський Верх - можна зробити неймовірні фото всього плеса "Закарпатського моря" з висоти пташиного польоту.
• Від водосховища починаються популярні маршрути на Полонину Красна та до Колочави, тому воно природно вписується у багатоденний карпатський похід.

Де розташоване Вільшанське водосховище?

Вільшанське водосховище знаходиться у Тереблянській долині, в межах Хустського району Закарпатської області. Гребля водосховища розташована з північного боку села Вільшани; частина водойми (у районі урочища Мерешор) прилягає вже до села Колочава. До найближчих міст: від Хуста - близько 35 км на північ долиною Тереблі, від Міжгір'я - приблизно 15-20 км.

Координати греблі: 48.3648, 23.6312.

Як дістатися?

Спершу потрібно дістатися міста Хуст або Тячів. Звідти є кілька варіантів:

• Потягом - зі Львова або Ужгорода до Хуста; також існують автобусні сполучення з Києва, Одеси, Львова, Івано-Франківська, Ужгорода та інших міст.
• Місцевим автобусом - з Хуста або Тячева рейсові автобуси курсують безпосередньо до Вільшан.
• Власним автомобілем - їхати трасою Н-09 (Мукачево - Рахів), повернути на дорогу вздовж р. Теребля у бік Колочави; водосховище відкривається по правий бік дороги приблизно за 10 км після повороту.
• Велосипедом або пішки від Колочави - рухаючись вниз за течією Тереблі від Колочави, за приблизно годину ходу або кілька км велодороги ви дістанетесь до водосховища.

Коли найкраще побачити Вільшанське водосховище

Найефектніше Вільшанське водосховище виглядає у два особливих сезони:

Квітень - початок місяця, коли цвітуть дикі крокуси-шафрани і рівень води ще достатньо високий після зимового сезону. Фіолетовий килим квітів та смарагдова вода створюють феєричний контраст.

Осінь і весняні паводки - у період рясних дощів та сніготанення водойма наповнюється максимально, а гребля перетворюється на водоспад. Саме тоді фотографи отримують найпотужніші кадри.

Літо - найменш вдалий сезон: у спекотний період водосховище суттєво міліє, в окремі роки пересихаючи майже повністю, а навколо залишається болотиста місцевість.

Легенди та перекази про Вільшанське водосховище

Вільшанське водосховище оповите людською пам'яттю більше, ніж казковими легендами, - і ця пам'ять не менш зворушлива.

Місцеві старожили згадують, що у 1955 р. по хатах почали ходити люди з повідомленнями про переселення. Мешканці сіл не хотіли про це й чути - вони жили тут поколіннями. Проте їхньої згоди ніхто не питав. Спеціальні комісії оцінювали кожне господарство, комусь виплачували компенсацію, комусь перевозили майно на нове місце. Так під водою опинилися два карпатські села разом із полями, городами та спогадами.

Кажуть, у тиху ніч, коли вода особливо спокійна, можна почути відлуння давнього дзвону - нібито з затопленої церкви. Чи то справді луна минулого, чи то гра гірського вітру у прибережних деревах - ніхто достеменно не знає.

За радянських часів тут узагалі не дозволялося зупинятися і фотографуватися. Гребля була стратегічним об'єктом під охороною, а "Закарпатське море" - засекреченим. Сьогодні озброєна охорона на греблі нікуди не зникла, втім туристи можуть вільно прогулятися вздовж берегів та споглядати водойму.

Ще один переказ пов'язаний із нереалізованим радянським планом: після запуску ГЕС фахівці планували збудувати тут атомну електростанцію, де вода з водосховища охолоджувала б реактори. На щастя, цьому задуму не судилося здійснитися - і Карпати залишились Карпатами.

Цікаві місця поруч з Вільшанським водосховищем

Поблизу Вільшанського водосховища розташована ціла низка визначних пам'яток та природних об'єктів, тому поїздку сюди легко перетворити на насичений маршрут вихідного дня чи навіть кількаденну подорож.

• Озеро Синевир - легендарне "Морське Око" Карпат, звідки бере початок річка Теребля, що живить водосховище; знаходиться приблизно за 20-25 км вище за течією і є обов'язковою зупинкою будь-якого закарпатського маршруту.
• Скансен "Старе Село" у Колочаві - перший музей просто неба на Закарпатті, що знайомить з автентичною архітектурою та побутом верховинців; розташований у кількох км від водосховища.
• Реабілітаційний центр бурого ведмедя - унікальний центр порятунку ведмедів, що знаходиться біля Колочави і дає можливість побачити цих тварин у природних умовах.
• Лінія Арпада - залишки угорських оборонних укріплень Другої світової війни: бункери, командний пункт і шпиталь, що збереглися неподалік від Колочави вздовж шляху до водосховища.
• Полонина Красна - мальовнича гірська полонина, на яку веде туристичний маршрут безпосередньо від Вільшанського водосховища через села Мерешор та Усть-Чорна.
• Теребле-Ріцька ГЕС та її музей - сама гідроелектростанція, де діє музей виробництва електроенергії; об'єкт індустріального туризму, відомий у всій Україні та за кордоном.
• Палац-фортеця графів Телекі у Довгому - бароковий палац-фортеця XVIII ст., пам'ятка національного значення, розташована в Хустському районі приблизно за 30 км від водосховища.