Замок Нялаб

Автор фото: Yura Shmanyo

Замок Нялаб — мальовничі руїни середньовічної угорської твердині на вершині вулканічного пагорба в закарпатському селищі Королево. Колишній королівський мисливський будинок, а згодом потужна прикордонна фортеця, замок понад чотири століття контролював важливий соляний шлях долиною Тиси.

Чим особливий замок Нялаб

Замок збудували в середині XIII століття як мисливський будинок угорського короля Іштвана V — перша письмова згадка про місцевість датується 1262 р., коли король наказав звести тут «domus regalis» (королівський дім). Поява кам'яної фортеці на цьому місці стала прямим наслідком монгольської навали 1241 р.: саме після спустошливого нашестя орди хана Батия угорські королі почали масово зводити кам'яні укріплення для захисту кордонів королівства, і Нялаб з'явився вже в цю нову епоху оборонного будівництва. Наприкінці XIII століття мисливський будинок перетворили на повноцінну кам'яну фортецю, яка з 1315 р. фігурує в документах під назвою «Nyalábvár». Розташований на видовженій овальній горі вулканічного походження висотою близько 52 м, замок мав трапецієподібну форму розміром приблизно 52×47 м і чудово проглядав усю долину Тиси від Хуста до Севлюша (сучасного Виноградова).

Стратегічне значення замку пояснювалося його роллю на «соляному шляху»: разом із Хустським та Виноградівським (Канків) замками Нялаб гарантував безпечний сплав цінної марамороської солі вздовж Тиси до центральних районів Угорського королівства. У 1401 р., коли чернець Станіслав Граматик завершив переписування знаменитого «Королівського Євангелія», замком володів православний рід Драгфі (Драго-Сас) — саме ці волоські магнати надали прихисток переписувачу та підтримували культурне життя в стінах фортеці.

На початку XV століття, після тривалої суперечки за право володіння, угорський король Сигізмунд Люксембурзький у 1405 р. передав замок баронові Петеру Перені, і відтоді Нялаб тривалий час належав саме цьому впливовому роду. У 1611 р. в стінах фортеці ховалася знать під час повстання селян та гайдуків в Угочанському комітаті, а в 1661 р. замок витримав місячну облогу татарського (за іншими даними — турецького) війська, хоча саме містечко тоді зазнало пограбування. Кінець існуванню фортеці поклав імператор Леопольд I, який у 1672 р. наказав підірвати укріплення у відповідь на розкриту змову угорських дворян.

Чому варто відвідати?

Замок Нялаб — обов'язкова точка для тих, хто цікавиться середньовічною історією Закарпаття та шукає мальовничі краєвиди. Ось кілька причин завітати сюди:

• з вершини 52-метрового пагорба відкривається чудовий вид на всю долину Тиси.
• замок пройшов шлях від королівського мисливського будинку до потужної прикордонної фортеці спершу роду Драгфі, а згодом Перені.
• незвична вулканічна гора та рештки мурів створюють по-справжньому містичну атмосферу.
• саме тут у 1401 р. переписували знамените «Королівське Євангеліє».
• власне назва замку оповита кількома цікавими переказами.

Замок Нялаб на карті

Замок розташований на пагорбі в урочищі Нялаб, у смт Королево Королівської селищної громади Берегівського району Закарпатської області, приблизно за 11 км від міста Виноградів.

Замок Нялаб як доїхати

Найзручніше дістатися до Королева з Виноградова, звідки веде місцева дорога до селища. Зі сторони Львова маршрут пролягає через Стрий, Долину, Міжгір'я, Хуст та Виноградів. Також до регіону можна доїхати потягом з Ужгорода або автобусами з Виноградова чи Хуста.

Замок Нялаб маршрут веде до руїн стежкою, що піднімається на пагорб повз нову православну церкву біля підніжжя гори.

Коли найкраще побачити замок Нялаб

Найкомфортніше відвідувати руїни навесні, влітку та ранньою осінню, коли підйом на пагорб найбезпечніший, а з вершини відкриваються найкращі краєвиди на долину Тиси. Навесні маршрут зручно поєднати з відвідуванням сусідньої «Долини нарцисів» біля Хуста.

Легенди та перекази про замок Нялаб

Походження назви замку оповите кількома версіями. Найпопулярніша легенда — «Курган Красуні», або переказ про прекрасну Ілку та лицаря Нялаба, — розповідає, що замок отримав ім'я на честь «дикого, пристрасного» лицаря-розбійника Нялаба, який певний час володів твердинею.

За іншою версією, назва походить від угорського слова «nyalab» — «в'язка, оберемок, пучок» — так купці нібито сплачували мито в'язками товару, проминаючи митний пост біля замку. Справжнього походження назви дослідники досі остаточно не встановили.

Цікаві місця поруч із замком Нялаб

Продовжити мандрівку околицями Королева варто, відвідавши:

• Королевську стоянку — одну з найдавніших людських стоянок у Центральній та Східній Європі неподалік селища.
• «Долину нарцисів» — заповідну місцевість біля Хуста, відому масовим цвітінням рідкісних нарцисів навесні.
• Місто Виноградів — найближче велике місто за 11 км, з власним замком Канків та розвиненою інфраструктурою.
• Місто Хуст — ще один центр регіону з власною історичною фортецею на шляху до Королева.